Львівський літопис — пам’ятка української історичної думки XVII ст., що охоплює події XVI — першої половини XVII ст.
Львівський літопис було створено наприкінці 1649 — на початку 1650 р. українським православним шляхтичем із Брацлавщини, випускником Замойської академії, українським дипломатом часів Визвольної війни, зятем І. Виговського Михайлом Гунашевським.
Головними джерелами для Львівського літопису стали Галицько-Волинська хроніка, створена не раніше 1615 р., Ярославо-Рогатинська хронічка 1500-1560 рр., документальні джерела, власні враження автора пам’ятки.
Львівський літопис подає низку важливих оригінальних відомостей. Поглядам його автора притаманні глибокий патріотизм, православний світогляд. Гунашевський позитивно ставиться до національно-визвольних змагань українського народу, насамперед до Визвольної війни, із симпатією говорить про Петра Могилу, Богдана Хмельницького, короля Владислава IV тощо, розглядає Східну і Західну Україну як єдине ціле. Львівський літопис є також яскравою літературною пам’яткою, яка виявляє певний вплив на подальшу українську історіографію, навіть на творчість Т. Г. Шевченка («Ще як були ми козаками»). Оригінал Львівського літопису зберігається в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського [Інститут рукописів, № 206 М (27)].