Літописці Волині і України

«Літописці Волині і України» — збірка текстів, запозичених з кількох давньоукраїнських, давньолитовських та давньобілоруських літописів, хронік, історичних нотаток. Як припускають, упорядником цих «літописців» був чернець Межигірського монастиря Ілля Кощаківський. Укладено було цей літопис в 1690-1707, і складається він з 12 книг. Найбільшу цінність для дослідників, і просто читачів, становить перша книга, сформована на основі давньоукраїнських літописів ХІ-ХІІІ ст., із включенням хронік О. Гваньїні, М. Стрийковського, Й. Бєльського… Цю книгу скомпоновано було в Києві, хронологічно вона сягає 1621 року, і в ній є нотатки Богдана Балики, сина київського війта, найцінніші з яких, у вигляді повісті «О Москві и о Дмитрію, царику московском ложном», подають відомості щодо війни українсько-польського війська з московітами в 1612 році. Загалом, у цьому літописі подається чимало фактів з історії української Козаччини. Опублікований він у книзі «Сборник летописей, относящихся к Истории Южной и Западной Руси», в Києві, в 1888 р. Цінність цієї праці ще і в тому, що написано її мовою, наближеною до української народної мови ХУІІ ст.