Мавзолей Джаніке-Ханум, дочки хана Тохтамиша, – найбільш ранній зразок ісламської меморіальної архітектури в Криму, що несе на собі відбиток татарсь­ких, сельджуцьких і вірменських традицій.

Основний об’єм споруди являє собою масивний вось­мигранник, перекритий низьким шатром. Вхід у споруду доповнений масивним портиком із півциркульною ар­кою, фасад якої прикрашений малоазійським плетеним візерунком.

У масивних щекових стінах порталу зроблено сельджуцькі ніші з круглими тричвертними колонка­ми й різьбленим півкуполом. Карниз пілонів на рівні п’ят склепіння прикрашено пишними візерунками з різьбленими стилізованими пелюстками. Лицьові пло­щини пілонів декоровано бордюром із вигадливо пере­плетених валиків.

У той же час, у різьбі інтер’єру та прикрасах граней основного об’єму простежуються «сталактитові» мотиви й арабський геометричний орнамент. Очевидно, портик було прибудовано до споруди дещо пізніше, коли смаки замовників змінилися.

Форма споруди напрочуд нагадує юрту: адже мавзо­лей – це не що інше, як загробний будинок, а як могли уявляти собі будинок татари, якщо не у вигляді юрти?

Джаніке – правителька Криму

В ординського хана Тохтамиша (прав. 1375-1377 рр.) було кілька дружин, у тому числі Тогайбек, дочка Хаджі-Бека. Від неї в хана народилася дочка Джаніке (1376/7-1437 рр.). У віці 19 років Джаніке вийшла заміж за воєначальника Едигея – за­сновника Ногайської орди.

Незабаром шляхи її чоловіка та батька розійшлися: Тох- тамиш заплутався в дипломатичній грі й накликав на себе гнів самого Тамерлана, а Едигей переметнувся до переможця. Щоб помститися йому, Тохтамиш власноручно вбив… матір Джаніке, яка, на його думку, була відповідальною за дії чоловіка. Едигей розплатився з жорстоким тестем і в 1406 р. убив Тох­тамиша. Очевидно, під впливом цих трагічних подій Джаніке виїхала з Орди й здійснила тривале та небезпечне паломницт­во в Мекку. Однак нещастя переслідували її й після повернення: Едигей загинув у битві з рідним братом, який теж був убитий у цьому бою…

Втомившись від кровопролить, Джаніке усамітнилася в Криму, у своєму родовому маєтку Кирк-Ор (нині Чуфут-Кале), як удільна володарка. Вона активно підтримувала Хаджі Гірея, засновника Кримського ханства, у його бажанні відділитися від деградуючої Золотої Орди. Після смерті ханші вдячний Прей поставив їй мавзолей у своїй новій столиці.

По всьому, народ дуже любив свою ханшу. З ім’ям Джаніке пов’язано безліч романтичних легенд. Нібито, Тохтамиш на­казав убити її коханого, простого пастуха, після чого юна Джаніке кинулася в море зі скелі. Однак відомо, що насправді ханша дожила до 60 років, набагато переживши свого жорсто­кого батька.