Мазепа Іван

Мазепа Іван (бл. 1639-1709) — визначний військовий, політичний і державний діяч України. Гетьман України (1687-1709). Походив із шляхетського українського роду Мазепінських (Мазеп-Калединських), родове гніздо яких було в селі Мазе-пинцях, поблизу Білої Церкви, де і народився 1. Мазепа. Рік народження різні автори називають по-різному: 1639, 1640, 1644… Навчався у Києво-Могилянській колегії, а згодом, як припускають, в єзуїтській колегії. Певний час жив і навчався в Варшаві та в Парижі, відвідав Германію та Італію, де слухав лекції в Падуанській академії. Досконало володів кількома іноземними мовами та латиною, був фахівцем з артилерійської справи, якої навчався за кордоном. Писав вірші. Був старшиною (ротмістром, генеральним осавулом, писарем) у війську гетьмана П. Дорошенка. На шляху до Криму, куди він прямував у складі посольства від гетьмана П. Дорошенка, був захоплений у полон (1674) запоріжцями кошового І. Сірка, який врятував його від страти і передав гетьману І. Самойловичу. У червні 1687, на раді у м. Глу-хові, обраний гетьманом. У перші роки гетьманування дотримувався (принаймні офіційно) промосковської орієнтації. Брав участь у війні Росії проти Кримського ханства і Туреччини (1695). Провадив збройну і політичну боротьбу проти гетьмана Петрика. В 1704 ввів свої війська на Правобережжя України і прийняв клейноди від Правобережного гетьмана Самуся, об’єднавши таким чином обидві частини України. В 1708 вступив у союз зі шведським королем Карлом XII, чиї війська того ж року ввійшли на територію України. Після відомої Полтавської битви (1709), зазнавши поразки, гетьман І. Мазепа з рештками свого війська відійшов (разом з військами Карла XII) в Молдову, в Бендери, де незабаром помер. Похований був у Варниці, під Бендерами. Потім перепохований Галаці (Румунія), в церкві монастиря Св. Георгія, звідки в 1999 прах його (землю з пустої могили) було повернуто до Батурина. Здійснив цю акцію письменник, академік, полковник Українського Козацтва Богдан Сушинський (1946). Урна зберігається в Батурині, в музеї-заповіднику «Гетьманська столиця».