Сьогодні — Маковея (по-церковному «Сім мучеників Маккавеїв (Маковеїв)» та «Походження «Чесного древа»). Існує чимало оповідок про сім святих мучеників — братів Маковеїв та їхню матір Соломію.
Всі вони з її благословення загинули за свою віру. А ще цей день називали Перший Спас, Спас на воді, бо у церквах святять воду, мак та квіти (переважно васильки, нагідки, чорнобривці).
Напередодні свята виготовляли «маковійську квітку» переважно з городніх і частково лісових квітів. На Маковея збирають люди геть усяку городину: мак, кріп, цибулю, часник, моркву, соняшник, редьку, буряк, житні та пшеничні колоски, соняшник, петрів батіг й інше зілля та квіти. Обв’язують рушничком чи стрічкою, і той пучечок понесуть до церкви і освятять.
Кожне зілля мало свій символ: рута-м’ята мала оберігати від усякої напасті і додавати здоров’я, ласкавці — щоб у родині була ласка, згода, кудрявці — аби у хлопців в’юнилися кучері і їх любили дівчата, маточник освячував плодовитість бджіл, а сонях уособлював небесне світило, щоб воно завжди було ласкавим до людей і свійських тварин. Мали бути ще чебрець, чорнобривці, настурції, м’ята, васильки, нагідки, сокирки, материнка. При різних недугах це освячене зілля буде вельми помічним. Освячений у церкві мак, особливо дикий (видюк), використовували для охорони житла, худоби, двору від усякої нечистої сили. У церкві обов’язково святили також воду.
Це раніше була чи не єдина церковна відправа, участь у якій переважно брали підлітки, вони навіть несли хреста і хоругви при обході храму. Після недовгої молитви священик виголошував світсько-повчальну проповідь для дітей, щоб були чемними, шанували батьків, не лихословили, були охайними тощо.
Маковея — давнє козацьке свято. У Києві колись цього дня чоловіки, які приходили святити воду, були обов’язково в козацькому вбранні.
На Маковея неодмінно печуть пироги і коржі з маком, але страви пісні, бо в цей день починався Успенський піст. Крім усього іншого, колись був обряд освячення криниць у кожному селі. Цей день вважався святом дівчат і дітей, інколи його ще називали святом квітів. Цього дня підлітки гралися на луках у різноманітні ігри: «Стукалки», «Гусей і вовка», «Кота і мишки», «Короля», «Завіяло» тощо. А молодь тим часом збиралася в лісі, щоб повеселитися та поспівати (оскільки починався піст, то в селі церква забороняла це робити).
Селяни чотири рази на рік освячували всі громадські криниці та колодязі: водохрещенський — очищення для людей, юріївський — для тварин, купалівський — для жнив і маковійський — знову для людини. Найурочистіше це робили саме на Маковея. І до цього дня готувалися заздалегідь: чистили колодязі, дно криниць, кидали у воду лепеху та любисток, щоб вигнати злих духів і дати можливість поселитися добрим. А напередодні походу в центрі села збиралося все населення і під супровід троїстих музик та сопілок ішли до криниці, попереду із дзвіночками бігли діти, а весь похід супроводжувався церковними дзвонами. Це була дуже урочиста і святочна подія для села.
Біля криниці вже стояли два столи: на святкових скатертинах — хліб-сіль і запалена свічка, а на другому — свічка, свячена вода і кутя. Ця обрядова страва призначалася для добрих духів та предків. Після посвяти хлопці обсаджували джерело деревами, а коли не було потреби, то просто обтикували зеленими галузками.