Малоросійська губернія

Малоросійська губернія — адміністративна одиниця, утворена згідно з Указом російського імператора Павла І, на Лівобережній Україні, на тих козацьких територіях, що підлягали колись гетьманові Лівобережної Україні. До неї увійшли Чернігівське, Новгород-Сіверське і частини Київського намісництва (без Києва), з прилученням до них міста Кременчука Катеринославського намісництва. Центром губернії став Чернігів, а вся влада на території губернії здійснювалася малоросійським губернським правлінням, до компетенції якої належали всі адміністративні та судові справи. Дослідники зауважують, що на території губернії відновлювалася діяльність Генерального малоросійського суду, а також земських і підкоморських судів. Одначе їх відродження ще не означало, що Малоросійська губернія набувала ознак державності, на зразок гетьманської Лівобережної України. Крім того, подібна централізація українських земель в межах єдиної територіальної одиниці, з одного боку, ускладнювала керівництво нею, з іншого створювала небезпеку автономізації Лівобережної Україні. Виходячи з цих засад, наступник Павла І імператор Олександр І Малоросійську губернію ліквідував, наказавши створити на її території дві дрібніші губернії: Чернігівську і Полтавську