Манастирський Антен

Манастирський Антен (1878-1969) — знаний український живописець, народний художник України (з 1956). Родом з с. Завалова (тепер Бережанського району Тернопільської обл.). Закінчив Львівську художньо-промислову школу (1895-99) та краківську Академію мистецтв (1905). Жив і працював у Львові (з 1894). Значна частина творів Манастирського присвячена українському козацтву. При цьому характерно, що серед його картин нема суто батальних сцен. Образ козака постає у нього в ліричному сприйнятті: на тлі рідної природи, в емоційних сценах прощання з коханою, рідним селом, краєм. Це полотна, які спонукають до філософського осмислення суті козацтва, його служіння батьківщині. Саме такими бачаться шанувальншсам його пензля картини «Козаки в поході» (1910), «Козацька школа» та «Біля криниці» (обидві 1912), «Повернення на батьківщину» (1913), «За світ встали іюзаченьки» (1914), «Серед степу» та «На кургані» (1916). Чимало репродукцій витримало його найвідоміше полотно «Запоріжець» (1932, Львівський національний художній музей), на якому перед нами постає змудрений життям і стомлений боями літній козак, який, стискаючи руків’я шаблі, спирається на неї підборіддям. Це, безсумнівно, дуже психологічна, дуже сильна, контрастна постать, непересічна особистість. Він несе в собі узагальнені риси старого, досвідченого, мужнього козака, захисника вітчизни. Досить популярним є і цикл його «Запорізьких картин», написаний А. Манастирським у п’ятдесяті роки, це «Розвідник у погоні за татарином» (1955), «Козак у степу» та «Козак у поході» (1956). В 1980 в Києві з’явився друком «Альбом» А. Манастирського, в якому відтворено репродукції всіх його найпомітніших полотен.