Маркевич Микола

Маркевич Микола (1804-1860) — відомий український історик, етнограф, літератор. Народився в с. Дунайці тепер Глухівського району на Сумщині. Освіту здобув в пансіоні Головного педагогічного інституту в Петербурзі. Був особисто знайомий з Т. Шевченком та О. Пушкіним. Зібрав, упорядкував і видав в 1831 в Москві «Украинские мелодии» («Українські мелодії»). Значна частина пісень, які увійшли до збірника, була присвячена історії України, українському козацтву. Цією збіркою захоплювався Тарас Шевченко, вона надихала його. Кобзар присвятив М. Маркевичу свій вірш «Бандуристе, орел сизий» (1840). А в 1847 М. Маркевич написав музику на слова Т. Шевченка «Нащо мені чорні брови». Ця пісня й досі користується популярністю і сприймається як народна.
Найвидатніший історичний твір М. Маркевича — 5-томна «Історія Малоросії» (1842-1843), в якій зібрано важливий історичний матеріал про життя українського козацтва і, зокрема, на Лівобережній Гетьманській Україні. В цій праці історію України охоплено від найдавніших літописних часів до кінця XVIII ст. Автор доводив, що козаки існували ще в часи Київської Русі й основу цього війська складали най-манці-торки. Виправдовував ліквідацію російським урядом Запорізької Січі. Його працею не раз користувалися наші відомі історики та краєзнавці. Чималий інтерес у дослідників минувшини викликає й етнографічна розвідка М. Маркевича «Звичаї, повір’я, кухня та напої сучасних малоросіян» (1860), яка, при потребі відтворити побут та звичаї нашої козацької нації, може стати в пригоді будь-кому з сучасних дослідників Козаччини.