Маховський Стефан

Маховський Стефан (р. н. і р. см. невід.) — польський військовий діяч другої половини XVII ст. Шляхтич. Полковник. Відзначався великою особистою хоробрістю і такою ж великою жорстокістю. Під час Визвольної війни Б. Хмельницького командував загонами польської кавалерії, котрі вели запеклі бої з козацькими підрозділами. В одному з боїв під м. Гараджином він розбив (1664) об’єднаний загін калмиків і українських козаків під проводом І. Сірка. В 1663-1665 командував корпусом польського війська, який досить уміло, хоробро і жорстоко придушував антипольскі повстання козаків і селян на Правобережній Україні, Після невдалого штурму військом претендента на гетьманську булаву І, Виговського 24 лютого 1664 Білої Церкви, в якій оборонявся гетьман П. Тетеря, союзник Тетері полковник С. Маховський з загоном поляків та козаків вийшов з міста і, розгромивши табір Виговського, самого його взяв у полон. Саме Маховський без слідства і суду розстріляв І, Виговського, незважаючи на те, що той був польським сенатором. Збереглася скарга («супліка») великого гурту генеральних козацьких старшин війська П. Тетері, зокрема, генерального обозного М. Радкевича, генеральних осавулів П, Дорошенка та І. Лупіненка й багатьох інших, адресована польському королю, в якій козаки прямо звинувачували С, Маховського у підступній страті сенатора І. Виговського. (Докладніше про це: Сушинський Б. Гетьман Виговський: погляд з XXI століття. Львів, 2002). Подальша доля полковника Маховського невідома.