Мехмед (Мехмет) II Фатіх (Завойовник)

Мехмед (Мехмет) II Фатіх (Завойовник) (1432-1481) — видатний державний та військовий діяч Туреччини. Султан Туреччини (1444-1446, 1451-1481). За його правління Туреччина завоювала значні території і перетворилася на могутню імперію. Зокрема, турецькі війська під командуванням Мехмета II здобули столицю Візантії Константинополь (1453), після чого давня й колись могутня Візантійська імперія перестала існувати. Він також підкорив Сербію (1452-1459), Морею (1460), Трапезундську імперію (1461), Албанію (1479). Велике значення для становлення Османської імперії мало й те, що саме за правління Мехмета II васалом Туреччини визнало себе досить сильне на той час Кримське ханство. Воно займало вигідне географічне положення, яке дозволяло туркам контролювати значні території Північного Причорномор’я. До того ж, кримські татари були споріднені з турками, що тривалий час слугувало об’єктивним фактором зміцнення взаємин між цими двома державами. Мехмет II видав збірку законів Туреччини «Канун-наме» (1476).
Під час правління Мехмета II, Кримська орда розпочала систематичні напади на українські землі, оскільки завжди мала підтримку турецьких гарнізонів та загонів турецького війська. Відтак українським козакам, загони яких на той час лише створювалися, доводилося збройно протистояти цій могутній силі.