Миргородський полк

Миргородський полк — адміністративно-територіальна та військова одиниця Лівобережної України ХУІІ-ХУІІІ ст. Сформований влітку 1648 за наказом гетьманської канцелярії Б. Хмельницького. Полковим центром стало місто Миргород на Полтавщині. Сотенними центрами полку були містечка Балаклія, Сміла, Говтва, Омельник, Яреськи, Багачка, Потоки та ін. В 1649 до нього приєднано територію колишнього Лубенського полку, а в 1658 частина території Миргородського полку відійшла до відновленого Лубенського полку. В 1672 Миргородський полк зміцнено за рахунок приєднання до нього кількох сотень Чигиринського полку. Полковниками були Г. Лісницький, М. Гладкий, К. Гладкий та М. Радченко (обидва наказні), М. Апостол, Д. Апостол та ін. Козаки полку брали участь у Пилявецькій, Зборівській, Берестецькій та інших битвах Визвольної війни 1648-1654, а також у повстанні проти гетьмана І. Виговського (під проводом полковника М. Пушкаря) в 1687. Згідно реєстру 1723, складався з 15 сотень, центрами яких були містечка Кременчук, Хо-рол. Великі Сорочинці, Градизьк та ін. Ліквідований в 1781. Територія його увійшла до складу Київського намісництва Російської імперії.