Модзалевський Вадим

Модзалевський Вадим (1882-1920) — відомий український історик, дослідник історії українського козацтва. Народився в Тифлісі (Грузія), в сім’ї урядовця. Освіту здобував у Миколаївському інженерному училищі (1902). Певний час працював військовим інженером у Києві, де співпрацював з Київською військовою організацією РСДРП, за що й був у 1906 ув’язнений. В 1907-1911 навчався в Першому кадетському корпусі в Петербурзі. Тривалий час (1911-1918) був керуючим справами Чернігівської архівної комісії та директором Чернігівського музею українських ста-рожитностей. з 1918 жив у Києві. Його перу належить монографія «Малоросійський родословник» (1908-1914), в якому простежуються родоводи багатьох відомих українських козацьких діячів. Він — автор розвідок «Генеральний суддя Іван Черниш та його рід» (1904); «Справа про звільнення Івана Забіли від уряду хорунжого генеральної військової артилерії (1734-1735)» (1915); «Матеріали до історії Полтавського полку» (1905); «Першій військовий підскарбій Роман Ракушка» (1919-1923); «Полтавська інтрига 1717 року» (1905); «Чутки про призначення Кантакузина гетьманом Малоросії (1718)» (1904); «Доля малоросійських пушкарів» (1915) тощо.