Молодик (джура, пахолок, хлоп’я) — в літературі про Козаччину зустрічається в кількох значеннях. В XVI — перш. пол. XVIII ст. «молодик» — це новоприбулий на Січ молодий, іноді зовсім юний козак, який проходив січовий вишкіл, вчився у січовій школі, або виконував обов’язки слуги та зброєносця при комусь із козацьких старшин. Якщо випробування такою службою він витримував, то згодом ставав повноправний козаком котрогось із куренів.
У XVIII ст. «молодиками» називали також молодих козаків, які працювали в січових паланках, у складі рибальської, соляної чи якоїсь іншої артілі (тобто були там учнями, підмайстрами), а також козаків-слуг, молодих робітників у козацьких зимівниках, володарями яких були здебільшого козацькі старшини. За часів Гетьманщини «молодиками» називали ще й кандидатів на вступ до елітних сердюцьких полків, або добровольчих компанійських полків, тобто тих, хто, перш ніж бути зарахованим до полку, проходив військовий вишкіл.