Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ) (1892-1939) — громадська організація, заснована 1892, з наукового товариства ім. Шевченка.
Серед його засновників були відомі українські вчені О. Кониський, В. Антонович, О. Барвінський, К. Сушкевич, М. Драгоманов. Вважається, що 1892-1918 НТШ було першою Академією українського народу. Пропаганді української історії. Козаччини та мистецького слова слугували засновані членами НТШ журнали «Правда» та «Зоря» і газета «Часопись правнича», але з часом НТШ почало відходити від популяризаторських устремлінь і зосереджуватися на наукових пошуках, набуваючи статусу Всеукраїнської академії наук. Відтак почали діяти три секції: історично-філософська, математично-природничо-лікарська та філологічна. Першим головою НТШ був О. Барвінський (1893-97), потім М. Грушевський (1897-1913), який з 1895 редагував «Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка» (за цей час вийшло 112 томів «Записок»). В наукових секціях НТШ працювали І. Франко, 1. Пулюй, В. Гнатюк. Всього ж, за офіційними даними, з 1873 року, тобто з часу заснування Літературного товариства ім. Шевченка, яке було попередником НТШ, по 1940, в січні якого комуністичний режим заборонив його існування, активісти НТШ зуміли видати 591 том різних наукових серій, а також близько ста художніх творів та понад сто чисел журналів. З 1947 НТШ діє за кордоном. Осередки його існують в США, Канаді, Франції та Австралії. З жовтня 1989 діяльність НТШ відновлено у Львові. Зусиллями його членів проводяться конференції, семінари, видається 10-томна «Історія українознавства». Чимало праць і творів, виданих НТШ, присвячено історії українського козацтва.