Замок у Невиці був побудований угорцями в 13 с- на місці більш раннього дерев’яного укріплення. В 13- 14 ст. його неодноразово руйнували, але вже в 1328 р. твердиня була відновлена й стала володінням роду Другетів. Протягом декількох століть замок безупинно розширювався й удосконалювався, аж поки в 1644 р. його не зруйнував трансільванський воєвода Дьєрдь Ра- коци II. Відтоді замок не відновлювався й дійшов до наших днів у вигляді руїн.
Більша частина збереженого ансамблю датується кінцем 14 – початком 15 ст. До складу оборонних укріплень замку входять два кільця оборони (по дві башти в кожному) і внутрішні будівлі, що оточують високий чотиригранний донжон. Останній уписаний у стіну цитаделі й додатково укріплений півкруглим укриттям- барбаканом.
Три башти замку мають півовальну форму, надбрамна башта – шестигранна. Крім того, у внутрішньому кільці оборони є тригранна півбашта.
Єдиний архітектурний декор, що зберігся в замку, – це різьблені віконні лиштви у формах горизонтальної готики. Своєрідності зовнішньому вигляду замка надають також залишки дерев’яних перекриттів, що збереглися від незавершеної реконструкції замка на початку 20 ст_ ці напівзруйновані конструкції дозволяють скласти уявлення про дерев’яні яруси з бійницями-машикулями, які колись вінчали кожну із замкових башт.