Межа, коли тепло остаточно перемагає холод, — це був день святого Олексія — чоловіка Божого, що припадає на 30 березня. Найчастіше в народі це свято називали Теплим Олексою.
Цього дня чекали з особливим нетерпінням. Селяни зранку, зодягнувшись у святкове вбрання, вітали одне одного з весною й теплом. Бо саме із цього дня починалася справжня весна. Хоч особливих релігійних урочистостей і не відзначалося, більшість селян, проте, остерігалися працювати, «аби не розгнівити весну». Виняток був лише для пасічників. Вони керувалися давньою примовкою: «На Теплого Олексу діставай вулики». І ця дія супроводжувалася багатьма обрядами, численними молитвами і заклинаннями, які передавалися від діда-прадіда. Наприклад, освячуючи вулики іконами Зосима і Саватія, вони примовляли: «Нуте, бджоли, готуйтеся: прийшла весна, ідіть та не лінуйтеся. Приносьте густі меди, рівні воски та часті рої Богу на славу, а мені, хазяїнові, на пожиток».
Крім пасічників, свято Олекси відзначали й рибалки. Вони рано-вранці йшли до річки і спостерігали, бо ж «на Теплого Олекси щука-риба лід хвостом розбиває». За повір’ям, усі хижаки у цей день дуже кволі, їх можна голіруч упіймати, але хто це зробить, «тому весь рік не бачити лову», хоча цей день шанували й мисливці, бо на
Теплого Олексу ведмеді вилазять зі свого лігва, а лисиці переселяються зі старих нір у нові. Протягом трьох днів ці звірі ходять як глухі, і мисливці сподіваються легко вполювати ведмедя або лисицю.
В одному із прислів’їв мовиться: «На святого Олексія крук купається». За повір’ям, ця птаха, скупавши своїх діточок, відпускає їх у самостійне життя, благословляючи, щоб вони чесно жили, щоб «Крук крукові очі не довбав».
Окрім того, цього дня вшановували приліт журавлів. Їх намагалися різними засобами затримати, щоб птахи оселялися в селі, бо це добра ознака. Дітвора, помітивши журавлиний ключ, кидала додолу червоного пояса, приспівуючи: «Колесом, колесом, над червоним поясом!» Вірили, що птахи, зробивши кілька кругів, далі не полетять. Подекуди, особливо дівчата, дотримувалися такого: побачивши журавлів, треба сказати: «Веселик, веселик!», щоб бути веселою весь рік аж до наступної весни. А якщо сказати: «Журавель, журавель!», то будеш весь рік журитися. Цього дня, за повір’ям, вівсянка свище свою першу пісеньку: «Телегіз, телегіз, кидай сани, бери віз!»