Острогозький (Рибинський) полк — адміністративна-територіальна і військово-козацька одиниця, утворена на Слобідській Україні. Заснований був 1652, родинами козаків та селян, на чолі з полшвником І. Дзиювським, що
переселилися на правобережжя Дону між притоками Богучар та Дівиця, з Чернігівщини, окупованої на той час поляками. Полковим центром було м. Острогозьк, сотенними — Старобільськ, Білолуцьк, Ольшанськ, Калач, Стара Калитва та ін. Козаки полку брали активну участь в обороні Слобідської України від нападів Кримської та Ногайської орд, а також в російсько-українських Азовських походах (1695-96), у Північній війні (1700-21), в російсько-турецькій війні 1735-39 та ін. На чолі полку були: І. Дзиковський, І. Сас, Г. Карабут, Ф. Куколь, І. Тев’ятов та ін. Був ліквідований російським урядом 1765, у зв’язку з ліквідацією козацького самоврядування на Слобідській Україні. На базі полку було сформовано регулярний Острогозький гусарський полк, а територію адмінполку було введено до складу Острогозької провінції Слобідсько-Української губернії. Історія Острогозького поліо^ є важливою складовою частиною історії всієї Слобідської України, значна частина якої перебуває зараз у складі Російської Федерації.