Протягом 14-16 ст. цей невеликий замок був родовим гніздом князів Острозьких – впливових українських магнатів, відомих просвітителів і захисників православ’я. Протягом століть замок неодноразово перебудовувався й модернізувався. У наш час його ансамбль складають вежі Кам’яна та Кругла, Богоявленський собор 15-16 ст. і фрагменти стін.
Кам’яна башта (її справжня назва – «Дім мурований») розташована в південно-східній частині замку. Після завершення будівництва в другій половині 14 ст. вона являла собою донжон, надалі була перебудована у формах бастеї. Нині башта являє собою триярусну споруду складної конфігурації, яка у плані наближається до прямокутника. З півдня, заходу та сходу башту укріплено контрфорсами, які надають їй величного старовинного вигляду.
Кругла башта, побудована в 16 ст., розташована в південно-західній частині замку. Це масивна триярусна бастея, укріплена потужними контрфорсами. Бойовий парапет башти виконано у вигляді масивного маньєристичного аттику.
Найвищого розквіту Острозький замок досяг за часів Василя-Костянтина Острозького (1526-1608 рр.). Цей видатний діяч української культури прославився заснуванням першого власне українського навчального закладу – Острозької академії. При академії діяла друкарня, в якій уперше в світі було видано православну Біблію старослов’янською мовою. У друкарні Острозького замку тривалий час працював Іван Федоров