Острянина повстання — повстання селян і козаків у 1638 під проводом гетьмана нереєстрових козаків Якова Острянина (Остряниці). Розпочалося повстання на Запорізькій Січі і мало
яскраво виражений антипольський та соціальний характер. Весною 1638 новообраний гетьман нереєстрових козаків Я. Острянин та його соратник полковник К. Скидан визволили від польських гарнізонів Кременчук, Хорол та ряд інших міст і територій. Поповнивши свої лави значною кількістю селян-повстанців, Я. Острянин зумів розгромити велике польське військо під Пэвтвою (травень 1638), але в наступній битві, в червні того ж року, під Жовнином, зазнав рішучої поразки. Визнавши себе переможеним, а повстання придушеним, він, разом із загоном вірних йому козаків, відійшов на територію Слобідської України, що перебувала під контролем Росії. Повстанці, що залишилися в обложеному таборі, обрали собі за гетьмана досвідченого полководця Д. Гуню. Перебазувавшись у гирло р. Сули, Гуня спорудив новий укріплений табір і ще майже два місяці стримував натиск переважаючих сил поляків. Проте 28 липня 1638 повстанці змушені були визнати себе переможеними і здалися. Відомо, що лише невеликому загонові Д. Гуні вдалося пробитися через лави поляків і теж відійти на територію Слобідської України.