Подібно, як Києво-Печерський Патерик, улюбленим твором давніх українців був ”Паломник“ ігумена Данила. (”Житье и хожденьє Данила, Руськия земли игумена»).
В часи, коли ширилася на українській землі християнська релігія, поширився також звичай відвідувати місця, в яких жив та проповідував свою науку Христос. Таких людей називали «паломниками», бо привозили з Святої Землі на пам’ятку пальмові галузки. Деякі з них списували свої враження з подорожі в книжках, які названо також «паломниками», або «странниками», чи «хожден-ніями». Найціннішим пам’ятником цієї галузі творчості є Паломник ігумена Данила, що відбув свою подорож за панування Святополка II. Ігумен Данило походив із чернігівської землі, або був ігуменом в якомусь монастирі на Чернігівщині, бо прирівнює ріку Йордан до ріки Снови, яка пливе в чернігівській землі. ”В усім — пише — Йордан подібний до ріки Снови, і щодо ширини, і щодо глибини, та бистро тече, як ріка Снов». У Палестині був понад два роки, з 1106—1108 р. (дехто думає, що в рр. 1112—1113), коли там королем був Бальдуїн. Опис почав Данило від хвилини, як відплив із Царгороду. його дорога йшла через Ефес, береги Лікії, Кіпр ДО Яффи. З Яффи прибув до Єрусалиму й мешкав у монастирі св. Сави. Дуже докладно описав Єрусалим та його околиці. Завдяки такому точному описові його твір перекладено з науковою метою у XIX. в. на мови; грецьку, німецьку й французьку. Описи місцевостей оживив Данило деякими апокрифічними переказами й легендами, як, напр., оповіданням про вогонь, що сходить із неба й запалює світла на Господнім гробі. Дуже цінним є твір Данила завдяки ясній, виразній національній його свідомості та прив’язанню й любові до батьківщини. «Что хощеши, ігумене руський?» — питає його король Бальдуїн. Данило відповідає: — «Княже мой! Господине мой! Молю ти ся Бога діля і князей діля руських, повели ми, да бих і аз поставил своє кандило на гробі святім от всея Руськия земля». Те, що Данило ставить світло на Господнім гробі не тільки від себе, за свої гріхи.
Із описів краєвидів, помітний краєвид знад берегів Йордану:
Про йорданську ріку. (Уривок у перекладі).
Йордан ріка тече швидко, а береги має з того боку Йордану вельми круті, з цього боку плоскі. Л вода його мутна й солодка дуже і не можуть напитися до сита ті, що п’ють цю святу воду; а ця вода здорова для тих, що п’ють її; не болить нічого від неї. В усім Йордан похожий на ріку Снов, так само широкий і глибокий, і вельми круто та швидко тече; оболоння має, як і ріка Снов; а завглибшки чотири сажні посередині самої купелі, як я сам переконався і змірив, бо перебрів на другий бік Йордану і багато походив по тім йорданськім березі. Завширшки Йордан є як ріка Снов при усті. А є по цім боці цієї купелі, неначе малий лісок, багато дерев на йорданському березі превисоких, неначе верби, але це не верби; виш,е купелі неначе лози — багато її на березі Йордану, але це не наша лоза, а інша. І є тут тростини багато, і багато звірят живе, і свиней диких тут безліч, і багато пар дів; є тут і леви по той бік Йордану, в камінних горах тут і родяться.
Інші гори є під тими горами, білі дуже, і ті є близько Йордану. І тут є місце оподалік на два постріли від Йорданської ріки, лицем до сходу, де пророк Ілія був взятий на огняній колісниці на небо. І тут є близько потік Іллі, наповнений водою, а вода холодна й солодка. Тут є і печера св. Йоана Предтечі Христового, коли жив у цій святій печері. А тут близько є ще друга печера, де жив пророк Ілля з учеником своїм Єлисеєм. І все те бачив я своїми грішними очима. І сподобив мене Бог тричі бути иа Йордані і в сам празник хрещення води був я на Йордані з усією моєю дружиною, і бачили ми благодать Божу, що сходила на воду йорданську, і багато народу приходить тоді до води з свічками і всю ніч буває чудовий спів та свічок горить безліч. Опівночі буває хрещення води, бо •годі Дух святий сходить із неба на йорданські води, і гідні люди добре бачать, як сходить святий Дух, а всі народи того не бачать, тільки всякому чоловікові буває велика радість у серці. Коли ж священики погрузать чесний хрест і промовлять; ”во Йордані крещащутися. Господи — тоді всі люди вскакують в Йордан, хрестяться в ріці, як і Христос опівночі хрестився від Йоана.