Перша козацька кавалерійська дивізія військ СС — добровольча козацька дивізія, сформована з російських козаків влітку 1943. Ініціатором її сформування та першим командиром став генерал-майор вермахту Гельмут фон Паннвіц (див.),
який згодом був підвищений у чині до группенфюрера СС (генерал-лейтенанта військ СС). Дивізія брала участь у придушенні повстанського руху в Білорусії, Югославії, Польщі, Італії і в Російській федерації. З кінця 1944 брала участь у боях з Червоною Армією. 4 листопада 1944 дивізія передана у розпорядження Головного штабу військ СС, а в лютому 1945 переформована в 15-й Добровольчий козацький кавалерійський корпус військ СС (див.). Після завершення війни всі бійці дивізії були видані англійцями представникам радянського командування (а частково — югославськім партизанам) і були розстріляні або загинули в комуністичних концтаборах. В 1998 в Москву бійцям корпусу, а отже й дивізії, було споруджено пам’ятник біля храму Всіх Святих, в написі на якому цих козаків називають «павшими за веру и отечество». Щоб відволікти увагу своєї й української громадськості від відкриття в центрі Москви пам’ятника есесівцям, російська пропаганда саме в цей час розгорнула широку кампанію по дискредитації воїнів Української Повстанської Армії, забезпечуючи відповідними пропагандистськими матеріалами російські націонал-шовіністичні організації України.