Платов Матвій

Платов Матвій (1751-1818) — отаман Війська Донського, генерал-лейтенант, генерал від кавалерії, граф. Походив з Дону, з козацької родини. Службу козаком розпочав у 13 років, урядником. Бойове хрещення здобув у бою з горцями, в 1770, під командуванням князя Долгорукого-Кримського. В грудні того ж року відзначений чином осавула. В 1771, на чолі сотні козаків, штурмував Перекопські лінії, за що був підвищений до військового старшини. В 1782-1783, під командуванням Суворова, воював на Кубані проти горців, та в Криму — проти турків і татар. В 1784, за придушення повстання лезгинів, був підвищений до майора. Чин генерал-майора здобув під Ізмаїлом (1790), де він і його козаки особливо відзначилися під час штурму міста. А вже в 1793 очолював передовий загін російської армії під час Перського походу і штурмом брав дагестанське місто Дербент.
15 вересня 1801 М. Платов став генерал-лейтенантом і був призначений отаманом усього Донського війська. Саме за його отаманства в 1805 було засноване місто Новочеркаськ, яке згодом стало своєрідною столицею Донського козацтва. В 1806-1807 командував усіма козацькими військами, які діяли в складі російської армії в Прусії. Крім кількох російських орденів, був нагороджений прусськими орденами Червоного і Чорного орлів. На початку Вітчизняної війни 1812 командував ар’єргардом, який прикривав відступ російської армії з-під Смоленська. Під час Бородінської битви командував корпусом козаків, який діяв на правому фланзі, під командуванням генерал-ад’ютанта Уварова. 22-23 жовтня, спільно з корпусом Милорадовича, розбив під Вязьмою корпус Даву та з’єднання маршала Нея. В битві на р. Вопі розбив загін французів, захопивши 23 гармати. За цей бій він був возведений в достоїнство графа Російської імперії.
Статистика стверджує, що під час Вітчизняної війни 1812 війська генерала Платова захопили 546 гармат, ЗО прапорів та 7 тисяч полонених. В 1813-1815 роках командував козацьким корпусом, який діяв у складі російської армії проти військ Наполеона та його союзників на території Німеччини та Франції. Поблизу м. Сезанна взяв у полон загін старої гвардії Наполеона, захопив містечко Фонтенебло під Парижем, і брав участь у здобутті самого Парижа. Супроводжував імператора Олександра І в його поїздці до Лондона. Англійці вже знали про особливу хоробрість отамана Платова. Йому подарували почесну шаблю та вручили докторський диплом Оксфордського університету.
В 1815 М. Платов повернувся на Дон, де жив у великій шані та повазі не лише донського козацтва, але й усієї Росії. Помер він у січні 1818, в слободі Єланчинській, на Дону. Похований неподалік Новочеркаська. В травні 1853, в Новочеркаську, йому відкрито пам’ятник з написом: «Отаману, генералу Платову, за військові подвиги з 1770 по 1816 роки, вдячні донці». В серпні 1904 його ім’я було присвоєне Четвертому Донському козацькому полку.