Полянський Андрій

Полянський Андрій (р.н. і р.см. невід.) — військовий козацький діяч середини XVIII ст. Синявський сотник Чернігівського полку. В 1736 командував шзаками та селянами Чернігівського полку, які працювали на спорудженні системи укріплень на південних кордонах Лівобережної України, відомої під назвою «Українська лінія». В Центральному Державному історичному архіві збереглося кілька складених А. Полянським реєстрів утікачів-козаків та селян, які не бажали працювати — з огляду на надзвичайно тяжкі умови — на спорудженні Української лінії. Ці три реєстри він подав Генеральній канцелярії 31 травня 1736 року. Загалом, у трьох реєстрах значилося близько п’ятисот утікачів, 67 з яких примудрилися втекти повторно. В червні, коли від сотника зажадали нового реєстру втікачів, він відповів, що складати цей реєстр неможливо, оскільки втечі тривають безперервно. Тоді ж він повідомив, що, втікаючи, деякі козаки та селяни прихоплюють вози з провіантом та одягом тих, котрі ще залишаються на будівництві Української лінії. Він просив Генеральну канцелярію негайно налагодити постачання продовольства для будівників лінії, оскільки незабаром їх чекає голодна смерть. Сотник Андрій Полянський не лише командував будівельниками, але й організовував охорону кордону на своїй ділянці та охорону робітників від нападу кримських татар. Завдяки повідомленням сотника, дослідники мають змогу дізнатися про нестерпні умови праці і жорстокий визиск будівничих лінії, споруджуваної за наказом і під загальним кон тролем російського військового командування. Так, він повідомив, що серед козаків і селян Чернігівського полку (тих, що працювали на лінії) відбулося заворушення: озброївшись киями, козаки почали вимагати від старшин, щоб їм виплатили гроші за їх працю та щоб завезли достатньо провіанту. Полянському вдалося пригасити цей бунт, але він просив надіслати спеціальних наглядачів, котрі б стежили за порядком і дисципліною в сотнях.