Потьомкін Григорій (1739-1791) — відомий російський військовий та державний діяч, князь, генерал-губернатор Новоросійського краю,
генерал-фельдмаршал російської армії (з 1784), великий гетьман військ Катеринославських та Чорноморських козаків. Народився в с. Чижове, Духовщинського повіту на Смоленщині. Походив з дрібнопоміщицької дворянської родини. Освіту здобував у Московському університеті. В 1762 навчався у Московській університетській гімназії. В 1762, як офіцер імператорської гвардії, брав участь у «палацовому перевороті» на користь Катерини II. З 1774 офіційно вважався фаворитом імператриці, що дозволило йому мати значний вплив на політику Росії та державні справи. Командував військами, що придушували повстання О. Пугачова (1774). В 1775, згідно з його вказівкою, російські війська ліквідували Запорізьку Січ. Командував військами, які завойовували Крим, за що удостоївся титулу «князь Таврійський» (1783). З 1776 — Новоросійський, Азовський та Астраханський генерал-губернатор. В 1790 призначений гетьманом Катеринославського та Чорноморського козацьких військ. Був головнокомандувачем російськими військами під час російсько-турецької війни 1787-91, в якій брали участь кілька полків українських козаків.
Цікава деталь в його біографії: в 1772 Г. Потьомкін звернувся до кошового Запорізької Січі П. Калнишевського з проханням записати його в козаки. І був записаний до Кущівського куреня під прізвиськом Грицько Нечеса. Помер у жовтні 1791, поблизу Галаца (Румунія), повертаючись після підписання російсько-турецького мирного договору.