Прилуцький полк — адміністративно-територіальна та військово-козацька одиниця Гетьманської України.
Створений в 1648, за наказом канцелярії Визвольної армії Б. Хмельницького, одразу після визволення від поляків Лівобережної України. Першим полковником його у червні 1648 став Іван Мельниченко. Полковий центр розташовувався у місті Прилуки (тепер Чернігівської обл.). В 1649 до його складу увійшла територія Ічнянського полку, після чого він почав налічувати 20 сотень. Сотенними центрами були міста Ічня, Переволочна, Красний Колядин, Варва, Монастири-ще, Гурівськ та ін. Прилуцький військовий полк брав участь у Визвольній війні 1648-1654. У битві під Берестечком ним командував Іван Шкурат. Козаки цього адмінполку перебували у складі війська полковника М. Пушкаря, яке, дотримуючись проросійської орієнтації, повстало проти гетьмана І. Виговського, а також брали участь у Полтавській битві на боці росіян. Ліквідований був цей полк у 1781, коли остаточно була ліквідована автономія Лівобережної України, її гетьманат.