Разін Степан (Стенька) (1630-1671) — керівник селянсько-козацького повстання в Росії (1670-1671). Козацький старшина, дипломат. Народився в станиці Зимовейській, на Дону.
Походив з давнього козацького донського роду. В 1653, як старшина Війська Донського, побував з посольством у Москві, де обстоював перед царським урядом інтереси донського козацтва. Брав участь у кількох посольствах війська Донського до Калмикії, де брав участь у переговорах щодо взаємин між калмицькою Ордою і військом Донським. Відомо, що в 1663 С. Разін командував загоном донських козаків (серед яких був значний відсоток вихідців з України) котрий, спільно з запорозькими козаками та калмиками, протистояв кримській орді. Виступав проти підпорядкування Війська Донського російському цареві, проти політичної орієнтації козацької старшини на царський уряд; об’єднував навколо себе волелюбну козацьку бідноту. Здійснив ряд походів на Волгу та Яїк (1667). Вів бойові дії на узбережжі Каспію проти Іранських військ (1668-1669). Навесні 1670 став на чолі великого повстання, яке охопило не лише Поволжя та Підмосков’я, але й почало розповсюджуватися на козацькі території України. Саме під впливом ідей С. Разіна, в Україні, на Слобожанщині, спалахнуло козацьке повстання полковника І. Дзиковського (1670). Зазнавши поразки від великого з’єднання царських військ (яке підтримувала і значна частина козацтва) під Симбірськом, С. Разін змушений був повернутися з рештками свого війська на Дон, проте відродити повстання вже не зміг. Рятуючись від переслідувань царських воєвод та прагнучи якомога швидше пригасити бунт козацької сіроми, група козацьких старшин захопила С. Разіна і видала царським генералам. Після жахливих тортур, С. Разіна, в червні 1671, було страчено в Москві, на міському майдані. С. Разін є героєм роману С. Злобіна «Степан Разін», багатьох інших літературних та живописних творів, його ім’я часто згадується в історичній та художній літературі, яка стосується українського козацтва.