Романовський Іван (1877-1920) — генерал-лейтенант російської армії. Походив з дворянської родини. Закінчив Миколаївську академію Генштабу.
Брав участь у Першій світовій війні. З серпня 1917 — генерал-квартирмейстер штабу Верховного головнокомандуючого Російською армією. Після жовтневого комуністичного перевороту 1917 прибув на Дон, де став начальником штабу головнокомандуючого Збройними силами на Півдні Росії, значну частину яких становили донські, кубанські і терські козаки. Був особистим другом генерала Денікіна, його радником з військових та політичних питань. 5 квітня (за новим стилем) 1920 убитий в Константинополі членом таємної монархічної організації ґюручиком Харузіним, який вважав, що І. Романовський — масон, і є головним винуватцем поразки білого руху на Півдні Росії.