Ружинський Богдан (Богданко) (р.н. невід.-1576) — військовий, козацький і політичний діяч, князь, гетьман реєстрового козацького війська.
Родом з м. Ружина Волинського воєводства. Гетьманом був обраний 1575, після загибелі гетьмана І. Свир-говського. Звернувся з листом до короля, в якому просив видати універсал про визнання Війська Запорізького законним військом Речі Посполитої і, як відомо, король С. Баторій такий універсал видав (1576). Об’єднавши січовиків із загонами городових козаків та реєстровців, 1575 здійснив похід на Крим, здобув Євпаторію (Козлов) та кілька інших міст. По тому вирушив до Малої Азії, де здобув Трапезунд і Синоп, потопивши при цьому всі турецькі кораблі, що стояли в цих портах. Згодом здійснив напад на околиці Стамбула (без штурму стамбульської фортеці). Повернулися козаки на Січ з великими трофеями та кількома сотнями визволених бранців. Серед заслуг Б. Ружинського перед козацтвом — створення Корсунського, Черкаського, Чигиринського, Миргородського та Умансько-Полтавського козацьких реєстрових полків, які, по суті, стали основою регулярного українського війська. Подвиги Б. Ружинського оспівані в народній пісні «Про Богдана в чорному оксамиті». За однією з версій, Б. Ружинський загинув під час висадження в повітря частини фортечного муру татарської фортеці Ісламкермена (Аслам-города), орієнтовно, в 1575.