Рябінін-Скляревський Олександр (1878-1942) — український історик, військовий діяч, педагог, архівіст. Родом з Солігацького повіту Костромської губернії (Росія).
Освіту здобував у Казанському юнкерському училищі (1897-99), Миколаївській академії Генерального штабу (Петербург, 1899-1903) та в Петербурзькому археологічному інституті (1910-13). Як офіцер Російської армії, командував військовими підроз-Рябінін-Скляревський ділами під час російсько-японської та Першої світової воєн. Окрему сторінку в його Олександр військовій та громадянській біографії становить служба в армії Української Народної Республіки (1917-20), в часи Центральної Ради та Директорії. Свій педагогічний та військовий досвід він проявляв у ролі викладача військової історії і топографії в Одеському, а згодом у Володимирському військових училищах (1907-17); упродовж двох років (1913-14) читав лекції слухачам Академії Генштабу Російської армії, а в 1920-21 — Академії Генштабу Робітничо-Селянської Червоної армії, далі — в Одеському інституті народної освіти, в Одеській артилерійській школі та в інституті народного господарства (1922-24).
В історію Козаччини він увійшов, як укладач опису Архіву Коша Нової Запорозької Січі (з 1926), робота над яким дозволила О. Рябініну-Скляревському написати кілька цікавих історичних розвідок, зокрема, «Запорозька козаччина і Котляревський» (1926); «Запорізькі бунти дунайців 1771-1774 рр.» (1927); «Задунайська січ в народних переказах та письменстві» (1928); «З життя Задунайської Січі» (1929); «До століття кінця Задунайської Січі Запорозької (1775-1828)» (1929); «Архів Запорозької Січі. Опис матеріалів» (1931). Значний інтерес викликало його неординарне дослідження «Запорозькі заколоти та керуюча верства населення Коша XVII ст.», яку він написав незадовго до свого арешту, але яка була опублікована лише в 2000 році. Роботі Рябініна-Скляревського допомагало те, що він мав доступ до козацьких архівів, працюючи у військово-історичній комісії Всеросійського Головштабу, в Головному архівному управлінні у Москві (1919-21), в Одеському відділенні секції державного архівного фонду та в Одеському обласному і крайовому історичному архівах (1922-36). Він був дійсним членом при Всеукраїнській академії наук (з 1923) та позаштат-ним співробітником ВУАН (з 1925). Його дослідження відзначаються науковою достовірністю, аналітичним підходом до змальовуваних подій, глибиною проникнення у соціальні та військово-політичні проблеми Запорізького та Задунайського козацтв. Незважаючи на те, що як педагог та державний службовець Рябінін-Скляревський чесно слугував радянському режимові, в 1936 (37?) його було заарештовано і помер він в 1942, в одному з комуністичних концтаборів що знаходився на території Свердловської обл. (Росія).