Самокиш (Самокиша) Микола

Самокиш (Самокнша) Микола (1860-1944) — видатний український художник, живописець-баталіст і графік. Народився в м. Ніжині, на Чернігівщині. Навчався (1879-85) в Петербурзькій Академії мистецтв, а згодом удосконалював своє мистецтво в Парижі. В 1912-1917 викладав у Петербурзькій Академії мистецтв. В 1936-1941 — в Харківському художньому інституті. Входження в художню еліту країни розпочинав з циклу полотен, написаних для Тифліського історичного музею, зокрема, це «Бій під Авіляром 1877 року». «Оборона Наурської станиці», «Баталія біля річки Іор» — сюжети яких стосувалися історії Грузії. Будучи учасником російсько-японської війни, підготував спеціальний альбом «Війна 1904-1905». З 1890 М. Самокиш був обраний академіком Петербурзької Академії Мистецтв. Козацька тематика його репрезентована рядом видатних полотен, які стали хрестоматійно-популярними в Україні. Серед них — «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ 1648» (1929), «Абордаж турецької галери запоріжцями» (1930), «Бій під Жовтими Водами» (1930), «Похід запоріжців на Крим» (1934), «Бій Івана Богуна під Монастирищем 1653» (1931), «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким» (1934) та ін. У співавторстві з С. Васильківським, створив альбом «Українська старовина». В 1941 творчість М. Самокиша була відзначена Державною премією СРСР. Останні роки жив у Сімферополі, де й похований.