Селім III (1761 -1808) — відомий державний та військовий діяч Туреччини. Султан Туреччини (1789-1807). За його правління, Туреччина вела війну з Росією (1787-1791), в якій активну участь брали українські козаки.
Зазнавши поразки, Селім III змушений був підписати з Росією Ясський мирний договір (1791), згідно з яким, до Росії відійшли українські землі між Південним Бугом та Дністром. Крим було визнано володінням Росії, а над князівствами Молдавією та Волощиною встановлювався протекторат Російської імперії. В 1806 році розгорілася нова війна між Росією та Туреччиною, тривала війна між Туреччиною і Францією (1798-1801) та Англією (1807), але всі вони для Османської імперії виявилися, загалом, невдалими. Крім того, в 1804 розпочалося велике визвольне антитурецьке повстання в Сербії, на чолі якого стояв Кара-Георгій. Відтак, упродовж багатьох років тривала і внутрішньополітична криза в самій Туреччині. Селім III спробував централізувати владу в країні, позбавивши значних прав місцевих феодалів, що дозволило б провести реформи в державі та армії, зробити державну владу більш світською. Проте спроба вдатися до такої реформи в 1807 році призвела до заколоту, під час якого яничари зуміли усунути Селіма III від влади.