Семиріченське козацьке військо (1867-1917). — Заснування цього козацького війська тісно пов’язане з історією Сибірського козацького війська (див.).
В липні 1867 два полки — Дев’ятий і Десятий — були виокремлені з Сибірського козацького війська в особливе, Семиріченське козацьке військо, яке мало діяти в Туркестані. Ці полки були перейменовані на Перший і Другий Семиріченські. З козаками в Се-миріченському, дуже віддаленому від традиційних козацьких центрів, війську було сутужно, отож в 1869 до війська було зараховано понад 400 осіб маньчжур, калмиків та інших національностей, котрі виявилися на території Семиріччя, перейшовши з Китаю. По-справжньому бойове хрещення Семиріченські козаки отримали під час походу на Хіву, коли Росія намагалася зламати опір хівинців, й остаточно колонізувати Середню Азію. Особливо відзначилася під час цього походу п’ята сотня Семиріченського козацького війська, котра була відзначена стрічками на головні убори за написом: «За відзнаку під час Хівинського походу 1873 року».
Реорганізація, яка торкнулася Сибірського козацького війська, не обминула й Семиріченське. В червні 1879 було затверджене спеціальне «Положення про Семиріченське козацьке військо», згідно з яким, крім двох уже існуючих полків, було сформовано третій. При цьому Перший полк вважався на дійсній службі, а два інші полки перебували в запасі. Було в семиріченських козаків і своє військове свято — 23 квітня.
Хоча Указ про створення Семиріченського козацького війська було видано в липні 1867, проте козацькі старійшини наполягали на тому, що роком його зародження слід вважати той самий, що й рік зародження Сибірського козацького війська. Після тривалої полеміки, в 1903 Військове відомство Росії прийняло ухвалу, згідно з якою Семиріченське козацьке військо визнавалося таким давнім, як і Сибірське, тобто вирішено вважати, що Семиріченське козацтво зародилося в 1582 році. Щоб закріпити цей факт документально, війську було вручене Георгіївський прапор з написом: «Семиріченському козацькому війську, яке бере свій початок від доблесних Сибірських козаків 1582-1903». У такий спосіб суперечку між семиріченськими та сибірськими козаками з приводу того, хто з них «старший брат», було вичерпано.
Перелік походів Семиріченського козацького війська невеликий. Відомо, що в 1871 воно здійснило похід на Кульджу, в 1873 — похід на Хіву, в 1875 і 1876 семиріченські козаки, разом з іншими військами, взяли участь у походах на все ще нескорений Коканд. Крім того, в 1900 році було проведено загальну мобілізацію всього війська у зв’язку з бойовими діями в Китаї, та в 1905 — теж загальну мобілізацію, у зв’язку з революційними подіями в Російській імперії. Під час Жовтневої революції (1917) та громадянської війни (1918-1922) в Росії козаки війська брали участь у боях, як на боці «білих», так і на боці «червоних». Після утвердження в Росії комуністичного режиму, Семиріченське козацтво було ліквідоване (1924).