Сердюки

Сердюки (серденята, з тур. «нещадні») — так турки називали своїх найхоробріших воїнів. Перші підрозділи «сердюків» сформував гетьман П. Дорошенко. Складалися вони здебільшого з найманців-турків, молдаван, германців. Перебували на повному утриманні Гетьманщини. В 1669 козацька рада постановила розформувати підрозділи «сердюків», проте П. Дорошенко, навпаки, довів їх чисельність до 12 тисяч шабель. По тому, як він склав булаву,«сердюки» перейшли на Лівобережну Україну, до гетьмана І. Самойловича, де несли прикордонну службу. Називали сердюцькі полки за прізвищами їх полковників. Ліквідовані указом російського царя 1726.