Сибірське городове козацтво — засновано в липні 1822, на підставі «Статуту про Сибірських городових козаків». З різних козацьких команд та підрозділів було сформовано сім городових козацьких полків:
Тобольський кінний, Сибірсько-татарський кінний, Томський кінний, Єнісейський кінний, Іркутський кінний, Забайкальський кінний, Якутський кінний. Кілька команд, які не ввійшли до складу полків, дістали назву «станичні козаки». В лютому 1825 Військове відомство наказало перевести в станичні козаки всіх військових поселенців Сибіру. Згодом частина козацьких городових полків та інших частин і підрозділів була переведена в регулярне військо, інша перейшла до Забайкальського козацького війська. До того ж, кілька козацьких городових полків було сформовано «в цивільне відомство». Заданими на 1912 рік, в якості «городових» залишилися лише Якутський городовий козацький піхотний полк та Камчатська городова козацька кінна команда.