Сибірські городові козаки — полки сибірських городових козаків, сформовані в червні 1822, згідно зі «Статутом Сибірських городових козаків».
Ще в 1727 сибірським генерал-губернатором князем Долгоруким було складено розклад (штат) Сибірських служилих людей, серед яких було взято на облік вісім тисяч сибірських козаків. На підставі цього штату, з козаків, які жили військовими поселеннями та по всіляких сибірських укріпленнях, почали формувати козацькі команди. За даними на 1802, таких команд було 24. Серед них: Тарська, Туринська, Тюменсько-Татарська, Єнисейська, Тобольсько-Магометанська, Красноярська, Кузнецька, Нижньо-Кам-чатська, Петропавлівська, Верхньо-Камчатська та інші. В серпні 1810 всі козаки, які служили в Сибіру та на Китайській лінії, були зведені в команди, котрі почали називатися «козацькими городовими командами» і були підпорядковані Цивільному на-чальству. И нарешті, в липні 1822 було затверджено «Статут Сибірських городових козаків», на підставі якого з різних команд сформовано сім городових козацьких полків: Тобольський кінний, Сибірсько-Татарський кінний, Томський кінний, Єнісейський кінний, Іркутський кінний, Забайкальський кінний, Якутський кінний. Ті ж команди, які залишилися поза полками, дістали назву «станичних козаків» і вважалися резервом названих полків. А Камчатські та Верхньотурські козацькі команди так і залишилися командами, не зазнавши жодних реорганізаційних змін.
Проте на цьому реорганізація сибірського городового козацтва не завершилася. В 1849 Тобольський та Сибірсько-Татарський полки були виведені з козацького стану і передані Військовому відомству, тобто стали регулярними, при цьому з них було створено нові частини. В 1851 році така ж доля спіткала Іркутський та Єнісейський городові козацькі полки, продовжувалося й формування в окремих місцевостях козацьких городових команд. Заданими на 1912 рік, з усіх сформованих в 1822 козацьких городових полків залишилися лише Якутський козацький полк та Камчатська городова козацька кінна команда. Під час Жовтневої революції (1917) та громадянській війни (1918-1922) в Росії сибірські козаки брали участь у боях як на боці «червоних», так і на боці «білих». Після утвердження в Росії комуністичного режиму, сибірське городове козацтво (як і інші козацтва) було заборонене, а значна частина козаків усіх чинів зазнала комуністичних репресій.