Ставропольське калмицьке (козацьке) військо

Ставропольське калмицьке (козацьке) військо — було сформовано в січні 1739, у зв’язку зі спорудженням фортеці Ставрополь, як резиденції княгині «хрещених калмиків» Тайшиної. З хрещених калмиків, які жили навколо фортеці Ставрополь, й було сформоване Ставропольське військо, яке існувало на тих самих засадах, що й Донське, Терське та інші козацькі війська, і перебувало «на положенні козацького»; відтак калмицькі поселення перетворилися на військові козацькі поселення. Згідно «Правила управління Калмицьким військом», яке було затверджене 1745 (15 лютого), це військо було поділене на 5 рот. У травні 1756, на відзнаку заслуг під час бойових дій проти кавказьких горців, війську було «пожалувано» прапор «Ставрополь» і п’ять сотенних знаків (штандартів). В 1760 військо було збільшено ще на три роти, сформовані з числа взятих у полон киргизо-кайсаків, так званих «цзюнгарських хрещених калмиків». В 1803 з’явився указ про сформування Ставропольського Калмицького війська у складі одного Ставропольського полку (1000 шабель). Проіснувало воно досить довго, лише у травні 1842 Ставропольське калмицьке військо було ліквідоване, а його підрозділи приєднані до Оренбурзького козацького війська.