Тавань

Тавань (Нусріт-Кермен, Хон-Бурун, Устріт-Кермен) — татарсько-турецька фортеця, збудована, орієнтовно, наприкінці XV століття, на острові Тавань (пониззя Дніпра, неподалік сучасної Каховки). Дала назву цілій системі фортець — «Таванські фортеці». Покликана була не допускати запорізьких козаків до Чорного моря, перешкоджати їх походам на землі Кримського Ханства. Оточена була міцним муром та земляними валами і ровом. Мала чотири кам’яні вежі. Фортецю неодноразово штурмували українські козаки. Відомо, що в 1695 війська гетьмана І. Мазепи та російського воєводи Б. Шереметєва здобули її разом з іншими фортецями таванської системи. Існують дані, що в 1696 гарнізон фортеці налічував понад тисячу осіб, п’ятсот з яких були козаками і близько 300 — російськими солдатами. Ще понад 200 шабель належали найманцям-сердюкам. В 1697 до мурів Тавані прибудували глиняну фортецю, після чого гарнізон було доведено до 5 тисяч шабель. З вересня по листопад 1697 Тавань облягала 30-тисячне турецько-татарське військо, одначе здобути її так і не змогло. В 1701 була зруйнована росіянами за умовами Константинопільського трактату. В наші дні це місце затоплене Каховським водосховищем.