Томашівський Степан (Стефан) (1875-1930) — відомий український історик, політичний діяч, дипломат.
Народився 9 січня 1875, в с. Купновичі Рудківського повіту’ на Львівщині. Закінчив філологічний факультет Львівського університету (1899). тривалий час викладав у гімназіях різних міст Галичини. В 1910-14 був доцентом кафедри історії Австрії Львівського університету. В 1918-20 — політичний радник уряду ЗУНР. В 1920 очолював політичну місію ЗУНР у Лондоні. Перебував в еміграції в Англії та Німеччині. З 1927 — професор Краківського університету в Польщі, де викладав східноєвропейську історію.
Відомий як дослідник історії України і, зокрема, її козацького руху. Йому належать окремі наукові праці та розвідки: «Перщий похід Богдана Хмельницького в Галичину» (1914), «Народні рухи в Галицькій Руси 1648 р.», «Українська історія» (1919), «Гетьман Мазепа і король Станіслав II», «Мазепа у щведів», «Мазепа і австрійська політика», «Жерела до історії України-Руси» у трьох томах; «Причинки до історії Мазепинщини» (1910), «Один момент під Зборовом 1649 р.» (1913) та ін. В 1921-25 С. Томашівський працював редактором берлінських журналів «Українське слово» та «Літопис політики, письменства і мистецтва», в яких публікувалося чимало творів, присвячених історії України, а отже й козацтва.