Це була друга з черги українська висока школа, яка постала в Чехословаччині. Заснована у 1922 р. була вона приватною високошкільною організацією політехнічного типу і користувалась доброзичливістю місцевого населення. Завданням цієї школи було підготовляти кандидатів до самостійної господарської і технічної праці в таких ділянках, як агрономія, лісознавство, гідротехніка, економіка, статистика, кооперація. Ректором її був проф. Іван Шовгенів. УГА мала три факультети: агрономічно-лісовий, економічно-кооперативний і інженерний. Разом більше як 50 катедр. Виклади проходили за пляном подібних чеських високих шкіл. Адміністративно УГА була у віданні чеського міністерства хліборобства і міністерства закордонних справ. Навчання було безплатне. У професорському персоналі було до 90 осіб, а число студентів доходило до 600 чоловік.
В перші роки існування УГА студентами її були майже виключно емігранти, а від 1926-27 pp. почала напливати сюди високошкільна молодь з Галичини, яка користувалась власною допомогою. Загал студентів був зорганізований в студентських товариствах, при яких були читальні, бібліотеки, хори, аматорські театральні гуртки тощо. Були там теж організовані професійні товариства, кооперативні, ощадностеві каси і т.п. За весь час існування закінчило цю школу 557 осіб, які згодом знайшли працю в різних європейських державах.
Виразником науково-видавничої діяльності професури УГА було 698 різних публікацій, підручників, монографій, а з них одна четверта — в чужих мовах. Друком періодично видавались «Записки УГА », а з 1927 р. наладнано контакти з чужинецькими науковими колами.
У 1932 р. чеська влада припинила субсидії для УГА і тоді постав на її місці Український Технічно-Господарський Інститут позаочного навчання (УТГІ). Ректором його став спершу проф. Борис Іваницький, а пізніше відомий економіст проф. Борис Мартос.
УТП зумів розбудувати свою програму і в роках 1932-37 749 осіб були його студентами. Мав він чотири відділи: економічно-кооперативний, високу школу політичних наук, курси агрономії і курси українознавства. Студентами-заочниками були учителі, хлібороби, ремісники, урядовці, кооператори та особи інших професій.
Українська Господарська Академія в Подєбрадах (За книгою «Семчишин М. Тисяча років української культури. К., 1993»)