У 1927 р. почало свою працю Т-во Прихильників Книги, до якого належали бібліографи, бібліотекарі і прихильники книги. Метою Т-ва було сприяти розвиткові і поширенню української книги.
Найбільше заслуженими у цій ділянці були проф. С. Сірополко і С.О. Вировий. У 1931 р. воно нараховувало 84 члени. Т-во відбувало свої періодичні засідання, влаштовувало виставки нових книжкових видань та спеціальні виставки. Воно вдержувало активний зв’язок з бібліографічними установами радянської України (Книжна Палата, Науковий Інститут Книгознавства, Всесоюзна Бібліотека), як теж з подібними закордонними інституціями. Неперіодичним виданням Т-ва був орган «Книголюб», якого вийшло 15 книг.
Окремого культурного значення установою був Музей Визвольної Боротьба України, заснований 1925 року в Празі для збереження пам’яток українських Визвольних змагань і надбань української еміграції. Музей цей, утримуваний здебільша добровільними пожертвами, зумів придбати приблизно мільйон різних експонатів, а в тому числі архіви місії У HP, Союзу Визволення України, таборів полонених, військових таборів, капелі О. Коши-ця, багате листування та величезну збірку українських періодиків, мистецьких предметів, нумізматики (українські паперові гроші), філателії і т.п. Після закінчення Другої світової війни у 1948 р. чеська влада його закрила. Архіви Музею вивезено до Москви, а решту експонатів, що і так були частинно знищені в наслідок воєнних дій, передано до Слов’янської Бібліотеки в Празі.