Четвертою інституцією української еміграції наукового значення було Українське Історично-філологічне Т-во в Празі. Було це єдине виключно наукове товариство, засноване у 1923 р.
групою професорів філософського факультету УВУ (Дм. Антонович, Дм. Дорошенко, О. Колесса, В. Щербаківський — основоположники). Очолював його визначний історик мистецтва Дм. Антонович, а в складі його були визначні науковці дослівно з усіх земель соборної України. В pp. 1937-38 воно мало 53 членів. Основними предметами наукових дослідів і праць була історія України, історіографія, воєнна історія, історія освіти, права, етнографія, економіка, археологія, класична філологія. Члени Т-ва брали участь у чужинецьких наукових з’їздах і конгресах. З уваги на фінансові труднощі Т-во вспіло видати тільки два томи «Праць», а крім цього цілий ряд циклостильних видань. Члени Т-ва друкували свої праці в різних еміграційних виданнях, а в тому числі і у львівських, а частинно теж і в чужинецьких.