В роках 1923-33 існувала в Празі ще одна висока школа, а був нею Український Високий Педагогічний Інститут ім. Драгоманова.
У своїй дворічній програмі він ставив своїм завданням готовити учителів до початкових шкіл та для позашкільної освіти. Його директором був Леонід Білецький, — історик української літератури, кол. викладач Кам’янець-Подільського Університету і Таємного Українського Університету у Львові.
В pp. 1925-26 Інститут був поширений на 4 роки навчання, готував кандидатів на гімназійних учителів та організаторів шкіл і народної освіти. Уся програма була взорована на зразках західноєвропейських шкіл. Разом в Інституті було 23-33 кафедри, на яких викладалось 118 предметів. При Інституті існувало видавництво «Сіяч», яке друкувало підручники для шкіл, а теж наукові праці. Наукова праця Інституту була відображена в трьох «Збірниках», у яких надруковано наукові праці понад двадцять авторів. У 1933 р. Інститут видав «Драгоманівський Збірник» на пошану М. Драгоманову і в ньому поміщено 15 наукових праць. При Інституті існувало Науково-педагогічне Т-во, а потім організовано Науково-біологічне та Математично-природниче Т-ва. Студентами Інституту було 178 осіб, з яких 116 закінчило вимагані студії, а 31 одержали докторати.
Український Високий Педагогічний Інститут Ім. М. Драгоманова в Празі (За книгою «Семчишин М. Тисяча років української культури. К., 1993»)