Українці завжди були і серед будівничих, свідченням чому є пам’ятки давньоруської архітектури. Особливо ж заворожують чужинців наші церкви. Вміння прикрасити будь-яке нове місто храмами висунуло українців до передніх лав тих, кому доручали забудову.
Українські архітектори
Наприклад, Микола Гребінка (1820-1880), котрий народився на хуторі Гребінчин Яр на Полтавщині, збудував у Санкт-Петербурзі 70 різноманітних споруд: прибуткових будинків, особняків, громадських споруд. Також за його проектами побудовані Подвір’я Олександро-Свирського монастиря (1865-1871), церква-усипальниця на честь чудотворної ікони Тихвінської Божої Матері на території Олександро-Невської лаври (1869).
Серед тих українців, котрі працювали над забудовою міста над Невою, був і одесит Гаврило Барановський (6.04.1860 — 1920), що представляв раціоналістичну архітектуру і стиль модерн. На замовлення торговельного товариства «Братья Елисеевы» ним побудовані в Санкт-Петербурзі житлові будинки на набережній Фонтанки, 64 (1889-1890), на вул. Ломоносова, 14 (1891-1892), на розі Біржевої лінії, 18 і Набережної Макарова, 10 (1887), а також торговельні приміщення Товариства на Невському проспекті, 56 і на вулиці Тверській, 14 в Москві (1898-1903).
Нашим земляком також зведені будинок жіночої гімназії на вулиці Достоєвського, 36 (1899-1900) і будинок Імператорського Російського географічного товариства (1907— 1909) на вул. Гривцова,10. Самобутня творчість Барановського виявилася і у будівництві багатьох культових споруд.
Крім того, Григорій Барановський був автором і упорядником фундаментальної багатотомної архітектурної енциклопедії (1902-1908), яка є повним зібранням найкращих світових зразків мистецько-архітектурної творчості другої половини XIX століття.
Ще одним активним розбудовником Санкт-Петербурга був уродженець Житомира Андрій Білогруд (10.07.1875-19.07.1933), що представляв неокласичний напрямок в архітектурі на початку XX століття. Тільки за 1910-і роки ним у цьому місті спроектовані й побудовані понад 10 архітектурних будівель, які визнані пам’ятками архітектури першої чверті XX ст. Серед них, зокрема: приміщення Міністерства торгівлі й промисловості (1913), Російського банку зовнішньої торгівлі (1914), Товариства взаємного кредиту (1915).
Крім Санкт-Петербурга, будував у Ростові-на-Дону, Самарі, Новосибірську, Сталінграді, Харкові, Москві.
Чимало споруд звів у місті над Невою і уродженець Києва Павло Альошин (28.02.1881—07.10.1961). Але з 1918 року він повертається до рідного міста, де й працюватиме до кінця свого життя. Більшість київських архітектурних творів Альошина належить до неокласичного стилю (Педагогічний музей, 1909—1911, по вул Болодимирській, 57; Ольгинська гімназія, 1914—1927, по вул. Богдана Хмельницького, 15; житловий будинок по вул. Виноградній, 20).
Українці відзначилися в архітектурі й на Заході. Скажімо, праці уродженця Хащової на Поділлі Олекси Повстенка (25.02.1902—1972) дуже добре відомі в США. Це за його проектом створено інтер’єр вестибюлю і вітальні в центральній частині нової східної ш добудови Капітолія.
Потім наш земляк розробив проект чоти риповерхової забудови внутрішнього двору, архітектурної експозиції для центральної ротонди першого поверху, експозиції для важливих історичних актів, зрештою фасадів. Саме він запропонував різьблені оздоби годинників, бронзові ліхтарі в портиках Сенату тощо. А його монументальна книга «Катедра Св. Софії у Києві» мала феноменальний успіх серед знавців і прихильників. Один з американських професорів, ознайомившись з нею, заявив: лише одним цим виданням УВАН виправдала своє існування.
До відомих архітекторів США відноситься і Аполінарій Осадца (12.11.1916), котрий народився на Підгаєччині. Це той архітектор, що збудував перший український хмародер у світі — приміщення Українського Народного Союзу в Джерзі-Сіті поблизу Нью-Йорка.
А ще цей українець побудував стадіон на 60 тисяч глядачів, палац спорту на 17 тисяч, кілька студентських гуртожитків на 1000 мешканців кожний, велику бібліотеку, адміністративний будинок університету штату Індіана…
Однак найбільше уваги присвятив спорудженню на американському континенті українських церков. Це його авторству належить собор Святого Юра в центрі Нью-Йорка, церква Святого Миколи в Пасейку, дерев’яний храм Святого Володимира в Глен Спей…