Чуфут-Кале, одне з найбільших міст Гірського Крим було побудоване візантійськими майстрами в б ст. н. е. як укріплена столиця кримських аланів – іраномовнео народу, що перебував з імперією в союзницьких відносинах. Первісна грецька назва міста звучала я- Фулли, але згодом, у зв’язку зі зміною населення, місто почало іменуватися Кирк-Ор («сорок фортець» кипчацькою мовою), а потім – Чуфут-Кале («іудейська фортеця» – кримсько-татарською).
Алани займалися землеробством, скотарством, ремеслом, торгували із сусідніми та далекими країнами. Не родючих землях навколишніх долин вони вирощував, фрукти й виноград. У разі небезпеки сільське населення ховалося за стінами фортеці й також брало участь у ‘ обороні.
Чуфут-Кале було населене аж до 18 ст., на його території збереглися будівлі різних часів, і з пам’яток візантійської епохи донині збереглися лише оборони споруди. Стіни, складені з ідеально обтесаного квадру колись оперізували місто по всьому периметру. Крім того, стара та нова частини поселення були розділені додатковою стіною (імовірно, саме з цим пов’язана караїмська назва міста – Джуфут-Кале, «парна фортеця»).
Східну стіну міста захищала квадратна в плані надбрамна вежа Біюк-Капу (великі ворота). Через середню стіну вели ворота Орта-Капу (середні), утворені глибокою півциркульною аркою.
Малі ворота (Кичик-Капу) з’явилися в західній стіні міста вже в післявізантійські часи. Вони розташовані таким чином, що, навіть підійшовши до міської стіни впритул, їх неможливо побачити.