Успіння, тобто вознесіння Богородиці на небо, відбулося в 48 році н.е., через 15 років після воскресіння Христа, її сина, який добровільно пішов на смерть, щоб спокутувати гріхи людей.
Успіння — це розлучення душі з тілом. У кінці свого земного життя вона жила в будинку улюбленого учня Христа Іоанна Богослова.
Архангел Гавриїл знову з’явився перед нею і повідомив про близьку смерть. Всі апостоли, крім Хоми, прибули в Єрусалим на похорон. Сам Христос в оточенні ангелів спустився на хмарині і прийняв душу Марії, яка народилася знову для вічного життя на небі. Через три дні прийшов і Хома, попросив відкрити гробницю, але вона виявилася порожньою. Богоматір воскресла, як і її син, не лише душею, а й тілом.
З Першої Пречисти починався посів озимини, збір калини, сватання.