Кафа, найбільша генуезька фортеця Криму, була столицею капітанства Готія й головним торговим центром усього Причорномор’я. Як і інші фортеці того часу, вона мала дві лінії укріплень: цитадель і зовнішнє місто (так зване нижнє).
Цитадель було зведено в 1340-1343 рр. на схилах Карантинного пагорба, неподалік від моря. Довжина її стін становила 718 м, висота – до 11 м, товщина – до 2 м. У цитаделі розміщувалися консульський палац, казначейство, резиденція католицького єпископа Готської єпархії, будівля суду з балконом для оголошення консульських постанов, контори для перевірки терезів, склади й магазини особливо цінних товарів – коштовних каменів, хутра, шовкових тканин. На жаль, більшість цих споруд було розібрано на будівельний матеріал російськими поселенцями в 19 ст.
Донині збереглася лише південна стіна цитаделі з двома вежами – Папи Климента VI і консула Криско, частина західної стіни та пілони ранньоренесансної в’їзної брами. У цитаделі вціліли також кілька грецьких і вірменських храмів, але жодного католицького.
Зовнішнє місто збереглося ще гірше. Спочатку воно мало стіни довжиною 5,5 км і включало понад ЗО башт. До нашого часу дійшли лише три з них: прямокутна Докова, масивна Кругла (фундамент) і елегантна Вежа Костянтина. Остання являє собою найбільший архітектурний інтерес: у її фасаді збереглися триступінчасті декоративні машикулі та прямокутні мерлони, а всередині – частина старовинного готичного склепіння.
В інтер’єрі башти Костянтина все ще простежуються залишки готичного нервюрного склепіння. Пагорб, на якому була зведена Кафська цитадель, назвали Карантинним: це пов’язане з тим, що всі кораблі, які прибували до міста, мали пройти протичумний карантин