Хмельницький Богдан, Зіновій (бл. 1595-помер 1657) — видатний полководець, гетьман України, організатор і керівник Визвольної війни (1648-54) українського народу проти Польщі.
Походив з давнього козацько-шляхетського роду. Син чигиринського сотника Михайла Хмельницького. У складі козацького корпусу польсьіюї армії брав участь у польсько-іурецькій війні 1620-21. В 1620, в битві під Цецорою, потрапив у турецький полон. Через два роки повернувся на Запоріжжя і брав участь у морських походах, зокрема, в 1629 — у поході на Царград. На початку 1648 очолив визвольну боротьбу українського народу проти Польщі. Під його командуванням козацько-повстанська армія здобула ряд блискучих перемог під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями (всі — в 1648), Зборовим (1649) та ін. Став ініціатором трагічного для українського народу ввозз ‘єднання України з Московією» (Росією), яке було закріплене рішеннями (у січні 1654) Переяславської ради та Земського собору Мос-ковії. Ще за життя Б. Хмельницького московський уряд порушив усі без винятку пункти цього договору, внаслідок чого Україна на кілька століть перетворилася на колонію Росії. Незадовго до смерті Б. Хмельницький уклав зі шведським королем Карлом X і семиградським князем Ю. Ракоці таємну угоду про поділ Польщі та про взаємодопомогу. Згідно з цією угодою, Швеція та Семиградське князівство визнавали Україну державою, незалежною від Польщі. Одначе становища України це не рятувало, оскільки вона вже цілком залежала від Московії і фактично втратила свою державність. Помер 6 серпня 1657. Похований у Суботові неподалік Чигирина.