Хотинська війна 1620-1621 — війна між Туреччиною і Польщею, в якій активну участь брало українське козацтво. Розпочалася вона досить невдало для Польщі.
Намагаючись протистояти турецькій армії, яка вирушила в похід на Україну, Польща виставила всього-на-всього 8-тисячне військо під командуванням коронного гетьмана Станіслава Жолкевського, у складі якого був невеличкий загін українських козаків. В 1620, у битві під Цецорою (неподалік Ясс, Румунія) це військо зазнало поразки і рештки його змушені були відійти до Дністра. У битві під Цецорою загинув батько майбутнього гетьмана Б. Хмельницького сотник Михайло Хмельницький, а сам Б. Хмельницький потрапив у турецький полон. У битві під Могилевом-Поділь-ським поповнене військо поляків знову зазнало поразки, і в цій битві загинув і сам С. Жолкевський, а його заступник, польний гетьман С. Конецпольський, потрапив у полон. Після цього загони турків і татар почали здійснювати грабіжницькі рейди на значну територію України, від Могильова-Подільського і Кам’янця до Львова. Відчувши загрозу самому існуванню українського народу, гетьман запорізьких козаків Я. Бородавка зібрав 40-тисячне військо і в 1621 привів його до Дністра на з’єднання з військами (32 тисячі) королевича Владислава та загоном козаків під командуванням П. Сагайдачного. Тут об’єднане козацьке військо відібрало булаву у Я. Бородавки й обрало гетьманом П. Сагайдачного. У боротьбі проти 150 тисячного турецько-татарського війська козаки П. Сагайдачного виявили велику мужність, а сам П. Сагайдачний постав перед світом, як талановитий полководець. Зазнавши поразки у битві під Хотином, турки під командуванням султана Османа II змушені були підписати Хотинський мир. У битві під Хотином сам П. Сагайдачний був поранений і незабаром, уже повернувшись з війни, помер.