Шевченко Федір (1914-1996) — відомий український історик-джерелознавець, доктор історичних наук (з 1964), професор (з 1968), член-кореспондент АН УРСР (з 1969).
Родом з села Дунаївці, тепер містечко на Хмельниччині. Закінчив Мосіювський історико-архівний ін-т (1937). В 1943 захистив кандидатську дисертацію на тему: «Російські воєводи на Україні. Нарис взаємовідносин України з Росією в 2-й половині XVII ст.». Викладав у Київському університеті (1944-50), завідував відділом Інституту історії АН України (1949-68); був директором Інституту археології АН України, в 1987-95 — головний н^ковий співробітник Інституту історії АН України. Виступів як один із редакторів тритомного збірника документів «Воссоединение Украиньї с Россией» (1953), збірників «Суспільно-політичний рух на Україні в 1856-62 рр.» (1963), «Гайдамацький рух на Україні в XVIII ст.»; був відповідальним редактором дуже важливого джерелознавчого збірника «Документи Богдана Хмельницького». Він автор праць «Історичне значення віковічної дружби українського та російського народів» (1951), «Політичні та економічні зв’язки України з Росією в середині XVII ст.» (1959). Був одним із засновників збірника «Історичні джерела та їх використання» (1964-72). Упродовж 1957-71 був головним редактором «Українського історичного журналу». Опублікував низку розвідок про козацький реєстр 1949 року, а також про розвиток дипломатії і дипломатичної служби часів Хмельниччини.