Археологія — наука, що вивчає давній побут і культуру людського суспільства на підставі речових пам’яток минулого, добутих розкопками.
Археологія в сучасному розумінні виникла в 15-16 століттях.
Археологія на основі речових пам’яток (стоянки, поселення, поховання, знаряддя праці, зброя, прикраси, предмети побуту і мистецтва) досліджує розвиток людської культури на території України. Археологічні студії в Україні почалися з другої половини 17 століття за митрополита Петра Могили. Відомими українськими археологами були Володимир Антонович, Хведір Вовк, Михайло Рудинський, Вікентій Хвойка, Сергій Бібиков, Лазар Славін, Олексій Тереножкін та інші.
Учені виділяють такі доби праісторичних часів України: старший палеоліт (200-40 тисяч років до нашої ери), молодший палеоліт (40-8 тисяч років до нашої ери), мезоліт (8-5 тисяч років до нашої ери), неоліт (5-1 тисяча років до нашої ери), бронзова доба (1800 -800 роки до нашої ери), гальштатська доба (800-500 років до нашої ери), латенська доба (500 років до нашої ери), римська доба (1-375 роки нашої ери), доба переселень народів (375-800 роки нашої ери), княжа доба (800-1340 роки нашої ери).
На території України знаходять пам’ятки різних археологічних культур. Найдавнішою є палеолітна стоянка на Закарпатті, якій близько 1 мільйона років. Залишки трипільської культури ранніх землеробсько-скотарських племен відкрив Вікентій Хвойка поблизу сіл Халеп’я і Трипілля біля Києва. Тут збереглися зерна пшениці, ячменю, проса, мідні знаряддя цраці, глиняний розписний кольоровий посуд, вишивка, рештки глинобитних будинків, печі для випікання хліба.
У пониззі Дунаю, у степовій та передгірній частині Криму, на Дніпрі та його лівих притоках виявлено ямну культуру середини 3- початку 2 тисячоліття до нашої ери. Її назва походить від поховань у ямах під курганними насипами. Найбільш відомою є Сторожова могила.
У басейні середньої та верхньої течій річок Дніпро і Десна знайдено пам’ятки середньодніпровської культури кінця З- першої половини 2 тисячоліття до нашої ери: залишки поселень, курганні могильники, кам’яні сокири, наконечники стріл і списів, прикраси, глиняний посуд тощо.
Біля села Черняхова Кагарлицького району Київської області відкрито сліди черняхівської культури 2-4 століття нашої ери: великі неукріплені поселення, безкурганні могильники, залізні знаряддя праці, ювелірні прикраси, гончарні вироби.
В Україні під охороною держави перебуває 64 тисячі археологічних пам’яток. Вивченням проблем стародавньої історії України займається науково-дослідна установа — Інститут археології НАН України. 1966 року відкрито науковий відділ Інституту — Археологічний музей, в якому в З залах знаходиться близько 10 тисяч предметів. Нині укладається енциклопедичне видання “Звід пам’яток історії та культури України” у 28 томах.